КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-8561/11 Головуючий у 1-й інстанції: Маценко Н.П.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.08.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
20.07.2011 позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.08.2011 позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За приписами ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок пенсії з 20.01.2011, а саме: додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати встановленої на відповідний період згідно зі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, віднесена до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесених до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 51, відповідно до Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 та Постановою КМУ № 1 від 03.01.2002, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Відповідно до п. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4 такого змісту: «Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».
На виконання вимог даного Закону Кабінетом Міністрів України 06 липня 2011 року було прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету». Дана постанова набрала чинності з 23 липня 2011 року.
Отже, до 23 липня 2011 року вказані виплати виплачуються у розмірах, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а починаючи з 23 липня 2011 року - Постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга -підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області -задовольнити частково.
Змінити постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.08.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, виклавши абзаци третій, четвертий резолютивної частини постанови наступним чином:
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області здійснити з урахуванням проведених виплат нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»ОСОБА_2 з 20.01.2011 по 22.07.2011».
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області здійснити з урахуванням проведених виплат нарахування та виплату щомісячної додаткової пенсії у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»ОСОБА_2 з 20.01.2011 по 22.07.2011».
В решті постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.08.2011 -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Аліменко В.О.
Безименна Н.В.